Очікує на перевірку

Артур Саймонс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Саймонс
Народився28 лютого 1865(1865-02-28)[1][2][…]
Milford Havend, Пембрукшир, Уельс, Сполучене Королівство[4][4]
Помер22 січня 1945(1945-01-22)[1][2][…] (79 років)
Wittershamd, Ashford[d], Кент[d], Кент, Англія, Велика Британія[4]
Країна Велика Британія
Діяльністьпоет, письменник, літературний критик, перекладач, мистецтвознавець
Знання мовфранцузька і англійська[1]
Автограф

Артур Саймонс, також Сімонс (англ. Arthur William Symons; 28 лютого 1865(18650228), Мілфорд Хейвен, Пембрукшир, Уельс - 22 січня 1945, Віттершем, Кент) — англійський поет-символіст, видавець, ессеїст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син священика, сім'я часто змінювала місце проживання. Здобув домашню освіту, проводячи багато часу в Італії та Франції. Дебютував у пресі в 1882. Зустрічався з У. Пейтером, Х. Еллісом, у Парижі познайомився з Верленом, Малларме, Гюїсмансом, Іветтою Гільбер. Входив до редакції журналу Атенеум (з 1891 ) та лондонського тижневика Saturday Review, друкував вірші та есе у декадентському щокварталу Жовта книга[en]. Організував лекційний тур Верлена в Англії (1893), відвідував Оскара Уайльда у в'язниці (1895).

Він був частим і бажаним гостем у будинку архітектора Робінсона (дочки якого Агнес Мері Френсіс та Френсіс Мейбл Робінсон[en] також були письменницями), що стали центральним місцем для зустрічей художників і письменників руху прерафаелітів, таких як: Вільям Майкл Россетті, Вільям Морріс, Вільям Холман Хант, Едвард Берн-Джонс[5] Джеймс Уістлер, Форд Медокс Браун і Матильда Блінд[en].

У 1895-1896 разом з Обрі Бердслеєм і Леонардом Смізерсом видавав журнал Савой, де публікувалися У. Б. Йейтс , Джозеф Конрад, Дж. Би. Шоу. Був членом Клубу римачів[en], заснованого Йейтсом. Велике значення мала його книга нарисів нової французької словесності Символістський рух у літературі (1899), багаторазово перевидана і що впливала на Йейтса (якому вона була присвячена), Т. С. Еліота, Джойса. Перекладав Д'Аннунціо, Верхарна.

У 1909, мандруючи Італією, пережив у Болоньї важкий психічний зрив, після якого писав вже мало.

У 1930 з'явилася його автобіографічна Сповідь, де письменник розповів про свою хворобу та її лікування. Помер від пневмонії.

Твори

[ред. | ред. код]

Вірші

[ред. | ред. код]
  • Дні та ночі / Days and Nights ( 1889 )
  • Silhouettes ( 1892 )
  • London Nights ( 1895 )
  • Amoris victima ( 1897 )
  • Images of Good and Evil ( 1899 )
  • Poems in 2 volumes ( 1901 - 1902 )
  • Lyrics ( 1903 )
  • A Book of Twenty Songs ( 1905 )
  • The Fool of the World and other Poems ( 1906 )
  • Knave of Hearts ( 1913 )
  • Lesbia and other poems ( 1920 )
  • Love's Cruelty ( 1923 )
  • Jezebel Mort, та інші поеми ( 1931 )

Есе

[ред. | ред. код]

Драми

[ред. | ред. код]

Новели

[ред. | ред. код]
  • Пригоди духу / Spiritual Adventures ( 1905 )

Нові публікації

[ред. | ред. код]
  • Studies on modern painters (1967)
  • The memoirs of Arthur Symons: life and art in the 1890s (1977, мемуари)
  • Letters to W. B. Yeats, 1892-1902 (1989)
  • Arthur Symons, selected letters, 1880-1935 (1989, избр. Листи)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в International Music Score Library Project — 2006.
  4. ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ Rigg, Patricia. "Robinson, Agnes Mary Frances". Blackwell Reference Online. Blackwell. Retrieved 6 March 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артур_Саймонс&oldid=42052027